Донбас

У 1869 році британський інженер та підприємець Джон Г'юз розпочав будівництво металургійного заводу та залізниці. За часів Юза, місто розділялось на дві частини: Заводську, «Англійська колонія» — місце де жили робітники, які приїхали в Юзівку з Великої Британії, та «Новий Світ» — район де жили місцеві працівники. Створення заводу стало причиною масової міграції робітників з Уельсу в майбутній Донецьк.

«Донецький содовий завод» у 1892 році заснував бельгійський промисловець Ернест Сольве. Навколо Донсоди було знайдено більше 30-ти об'єктів бельгійської архітектурної спадщини. Поруч с заводом на початку XIX ст. було побудовано невеличке містечко з усією інфраструктурою, частина будівель залишилась і на початок повномасштабного російського вторгнення.

Заснований у 1897 році бельгійськими промисловими компаніями, металургійний завод «Русське Провидіння» в Маріуполі був сучасним європейським підприємством, яке пізніше було націоналізовано радянською владою та об'єднано з культовим сталеливарним та чавунним заводом імені Ілліча.

Відомий як «Колиска Донбасу», Лисичанськ є одним із найстаріших промислових міст регіону, відомим тим, що тут була перша вугільна шахта Донбасу та багатою бельгійською архітектурною спадщиною 19-го століття.

Розташоване на Азовському морі, портове місто Маріуполь наприкінці 19 століття перетворилося на світовий металургійний центр завдяки найсучаснішому американському обладнанню та промисловим підприємствам, що підтримувалися Бельгією.

Засноване в 1889 році німецькими менонітами, місто Нью-Йорк (пізніше перейменоване радянською владою на Новгородське) перетворилося на гамірне промислове сільськогосподарське поселення, відоме своїми передовими машинобудівними заводами, цегельними заводами та знаковими спорудами, такими як паровий млин Пітера Діка.

Один із найбільших парових млинів у німецькій менонітській колонії, що існувала на Донеччині на межі ХІХ–ХХ століть. Зведений 1903 року, він упродовж десятиліть був годувальником селища Нью-Йорк та всіх його околиць.

Збудована в 1911 році в стилі модерн архітектором Юлієм Цауне, історична лікарня Лисичанського содового заводу — червоноцегляна пам'ятка європейської спадщини міста — зараз стоїть покинутою та швидко руйнується, незважаючи на зусилля місцевих активістів щодо її порятунку.

Засноване в 1869 році валлійським бізнесменом Джоном Хьюзом, робітниче поселення спочатку називалося Юзове або Юзівка ​​на його честь. Пізніше, в 1924 році, його перейменували на Сталіно, а в 1961 році остаточно назвали Донецьком.