Іван Езау

Іван Есау (Йоганн Якоб Есау) — видатний інженер, промисловець і громадський діяч менонітського походження, який відіграв ключову роль у модернізації Катеринослава (нині — Дніпро, Україна). Він народився у 1861 році (у Катеринославі або в менонітській колонії Молочна Таврійської губернії), здобув початкову освіту в Катеринославському реальному училищі (1879 р.), а згодом закінчив Ризький політехнічний інститут за фахом інженера-механіка.

У 1895 році Есау заснував у Катеринославі великий сталеливарний завод. Наступного року підприємство перейшло у власність бельгійського акціонерного товариства «Катеринославські залізоробні та сталеливарні заводи» (попередника Дніпропетровського заводу сільськогосподарських машин); Есау продовжував керувати цим заводом у 1897–1898 роках. Його управлінський і організаційний хист отримав визнання на регіональному рівні, коли він очолив операційний відділ Південно-Російської обласної промислової, сільськогосподарської та кустарної виставки 1910 року.

Перейшовши до сфери державного управління, Есау був членом Катеринославської міської думи та її виконавчого органу (у 1901–1905 роках), обіймав посаду міського голови Катеринослава (у 1905–1909 роках) і ненадовго повернувся до виконання цих обов’язків у 1918 році. Під час своєї першої каденції на посаді міського голови він домігся отримання державного кредиту в розмірі 2,5 мільйона рублів — надзвичайне досягнення, зважаючи на те, що річний бюджет міста становив лише 1,65 мільйона рублів. Це значне фінансове вливання дозволило здійснити масштабну модернізацію міської системи водопостачання, розширити мережу громадського транспорту та побудувати нові навчальні заклади в місті. На тлі потрясінь 1918 року Есау емігрував до Німеччини, а згодом оселився в Сполучених Штатах.